Анна Зотєєва – міграційний юрист з досвідом роботи в суді, правозахисник та колишня керівниця інтеграційних проектів, направлених на українських переселенців. Анна аналізує розвиток законодавства у міграційній сфері, її статті щодо ситуації осіб, які мають статус тимчасового захисту, публікуються в одній з найкрупніших газет Швеції “Svenska dagbladet”.
29 січня 2025 року вчетверте відкрився період подачі заяв на тимчасовий захист відповідно директиві про тимчасовий захист. Це означає, що громадяни України та інші особи, які отримали дозвіл на проживання відповідно до рішення Ради ЄС 2022/382, зможуть подовжити свої дозволи на проживання до 4 березня 2026 року.
Зі слів міністра з питань міграції Юхана Фошеля, близько 43000 людей знаходиться в Швеції під тимчасовим захистом відповідно цієї директиви. Більшість прибула ще 2022 року. Деякі з них вже мали тут сім’ю або створили її під час свого перебування. Велика кількість знайшли роботу і тепер є частиною шведського суспільства. Чи можливо цим людям не подовжувати дозвіл по директиві про масовий наплив, а отримати вид на проживання на інших підставах? Цьому присвячується ця стаття.
Навіщо потрібна зміна статуса?
Існує багато причин, за якими окремі особи можуть захотіти змінити так званий ”статус”, тобто подати заяву на вид на проживання на підставах, які відрізняються від директиви про тимчасовий захист. Наприклад:
– Період перебування по директиві не зараховується для отримання постійного виду на проживання, що прямо вказано на сайті Міграційного управління.
– З 1 листопада 2024 року введена нова версія реєстрації за місцем проживання – ”полегшена” (”folboföring light”) для осіб з тимчасовим захистом. Відповідно до закону (2024:691) такі особи не мають права на низку соціальних виплат, включно з дитячими виплатами, допомогою на житло та підтримкою літніх людей. Як правило, особи з тимчасовим захистом також не мають права на студентські виплати від CSN.
– Директива не дає права на возз’єднання сім’ї. Члени родини повинні знаходитись в Швеції, самі потребують захисту, а родина повинна бути розділена внаслідок повномасштабного вторгнення. Стосунки, які виникли після 24 лютого 2022 року, не охоплюються (RS/005/2022, п.3.2.1).
Таким чином, у багатьох є грунтовні причини прагнути зміни статусу, наприклад, на підставі працевлаштування або сімейних зв’язків.
існують проекти зміни закону?
У керівництві проекту ”Покращення міграційних правил для дослідників та студентів” (DS 2024:31) у розділі 5.7 є два ключових речення, які стосуються осіб з тимчасовим захистом:
- можливість анулювати вид на проживання по директиві про тимчасовий захист на користь інших видів дозволів на проживання;
- можливість подати заяву зі Швеції, що стане новим виключенням відповідн до 5 глави 18§ закону про іноземців (utlännindslagen).
Проект знаходився на стадії консультацій до 24 березня 2025 року. Якщо пропозиції будуть прийняті, особи з тимчасовим захистом зможуть змінити статус на:
- дозвіл на навчання в аспірантурі або отримання вищої освіти;
- дозвіл на роботу;
- європейську блакитну карту;
- дозвіл на ведення бізнесу;
- дозвіл для членів сімей вищезазначених категорій.
Передбачається, що зміни набудуть чинності 1 березня 2026 року. Перехідних положень не передбачено, що означає негайне впровадження нових правил.
Пропозиція є дуже позитивною, якщо вона буде реалізована. Вона усуває перешкоди для зміни статусу для багатьох українців, які відповідають критеріям до інших видів ВНП. У той самий час пропозиція не передбачає пом’якшення вимог для цих видів дозволів. Заявник все ще так само повинен мати достатній дохід, працевлаштування відповідно до колективного договору або відповідати вимогам для ведення власного бізнесу. В 2026 році, вірогідно, буде значно складніше відповідати вимогам для отримання дозволу на роботу, якщо пропозиція про заробітну плату, яка буде відповідати 100% медіанної зарплатні, буде прийнята.
Серйозним недоліком поточної пропозиції є те, що дозвіл на проживання на основі сімейних зв’язків з громадянами Швеції або особами з постійним видом на проживання не охоплюється. Це означає, що люди, у яких є сім’я в Швеції, все ще ризикують бути вимушеними виїхати в Україну для подачі заяви звідти після закінчення дії директиви.
В цілому, пропозиції створюють можливість для зміни статусу, але не для всіх. Окрім того, підвищення вимог до зарплатні ускладнюють роботодавцям можливість зберегти співробітників.
Чи можлива зміна статусу вже зараз?
Враховуючи вищеописаний сценарій, виникає питання: чи можливо вже зараз змінити статус, замість того, щоб подовжувати вид на проживання на підставі директиви про тимчасовий захист?
Неможливо мати два діючі види на проживання одночасно. Більшість ВНП по тимчасовій директиві закінчилось 4 березня 2025 року. Що ж каже Міграційне управління про можливіість подати заяву на вид на проживання на основі інших підстав вже зараз, замість подовження на підставі директиви про тимчасовий захист?
Це питання розглядається в правовій позиції Міграційного управління RS/005/2022_ яка нещодавно була оновлена. У розділі 2.3.3 розглядається три різні ситуації:
- Якщо людина подає заяву на вид на проживання на іншій підставі, поки дійсна ВНП по тимчасовому захисту – заява відхиляється (п.2.3.3.1)
- Якщо заява з двох підстав – на продовження тимчасового захисту та на другий статус – подається одночасно в момент закінчення захисту, то спочатку розглядається тимчасовий захист, а вже потім інші підстави (п.2.3.3.2)
- Якщо заява подається тільки на іншій підставі в момент закінчення тимчасового захисту, то вона може не рахуватись як заява на подовження тимчасового захисту, а буде розглядатись незалежновід неї. При цьому необхідно також оцінити чи можливо подати таку заяву, знаходячись в Швеції – відповідно до 5 глави 18§ закона про іноземців (п.2.3.3.3).
Таким чином, Міграційне управління вважає, що заяву на інший вид на проживання можливо подати в момент закінчення дії тимчасового захисту. У цьому випадку заявник не повинен подавати на подовження, а одразу звертатись за новим дозволом на іншій підставі.
Якщо Міграційне управління дійде висновку, що такая заява не може бути задоволена, але заявник вказує на загрозу безпеки при подачі з країни походження, то його фактично будуть розглядати як потребуючого в захисті, та йому буде знову видано вид на проживання відповідно до тимчасової директиви.
Однак, таку позицію не розділяє адміністративний суд у Гетеборзі, який в рішенні від серпня 2023 року висловився щодо питання порядку розгляду заяв, поданих на основі декількох підстав. Позов в цій справі було подано на підставі возз’єднання сім’ї (5 глава) та тимчасового захисту (21 глава). Суд написав:
”Правова ситуація неясна, але міграційний суд вважає, що в рамках данного рішення Міграційне управління, вірогідно, повинно спочатку розглянути заяву на вид на проживання по сімейних обставинах. Це пов’язано з тим, що вимоги скорого розгляду більше не могли виправдати відступ від звичайного порядку, який, як правило, визначається числовою структурою закону про іноземців, де правила про ВНП по сімейним обставинам знаходяться у главі 5, а правила про тимчасовий захист – в главі 21. Порядок розгляду має значення, серед іншого тому, що підстава по сімейних зв’язках могла б дати більш тривалий вид на проживання, який також може призвести до постійного виду на проживання.
Адміністративний суд, не враховуючи невизначеність правовї ситуації, все ж приходить до висновку, що вимоги скорого розгляду, яке можна застосувати до тимчасового захисту, не є достатньою підставою для відступу від звичного порядку, за яким заява по главі 5 повинна розглядатись раніше, ніж по главі 21. Це вельми важливо з урахуванням того, що в цій справі у Міграційного управління було достатньо часу, щзоб розглянути різні підстави для ВНП при подовженні в березні 2023 року. Суд також вказує, що сімейний ВНП може надати більш тривалий вид на проживання з можливістю отримання постійного ВНП.
Рішення адміністративного суда не є прецедентом, однак, є підстави думати, що інтерпретація Міграційного управління в RS/005/2022 може не вистояти в суді, та що заяви по іншим підставам слід розглядати в першу чергу, навіть якщо одночасно подано дві заяви.
Детальніше про виключення для подачі з території Швеції
Щоб подати заяву з території Швеції, необхідно відповідати виключенням, вказаним в 5 главі 18§ Закону про іноземців.
Для батьків дітей, які проживають в Швеції, може застосовуватись пункт 5 другої частини 5 глави 18§ Закона про іноземців. Відповідно п’ятої частини того ж параграфа, наслідки для дитини від розлуки з батьками повинні враховуватись особливо ретельно – якщо очевидно, що дозвіл на проживання було б надано, якщо б заява розглядалась до в’їзду в Швецію. Це означає, що батьки можуть отримати дозвіл на проживання та подати заяву, не залишаючи країни.
Справа, описана вище, була повернена Міграційному управлінню після розгляду в адміністративному суді. Після цього Міграційне управління схвалило подачу заяви з території країни, пославшись на статтю 20 Договору про функціонування Європейського союзу (FEUF). На момент розгляду у заявника була дев’ятимісячна дитина, яка є громадянином Швеції.
Крім того, 5 глава 18§ Закону про іноземців містить положення про ”виключних обставинах” – це пункт 11 другої частини. Ця норма може застосовуватись, коли жодне з інших виключень не підходить. Вона призначена для обмеженого використання і тільки у виключних випадках.
З попередніх роз’яснень (förarbeten) можна зрозуміти, що це положення може бути використане з причин, пов’язаних з ринком праці – тобто у відносинах осіб, які вже інтегрувались в трудову сферу (prop. 1999/2000:43, стр. 65) або якщо людина не зможе знову покинути свою країну після повернення (prop. 1979/80:96, стр. 35), що може стосуватись чоловіків у віці від 18 до 60 років в Україні через мобілізацію.
Окрім того, українці вже знаходяться в Швеції з видом на проживання протягом кількох років і відповідно до більш ранньої практики, попередні ВНП можуть вважатись достатньою підаставою для використання виключення з основного правила (дело MIG 2009:3).
Таким чином, наявні підстави думати, що деякі особи мають право на виключення на підставі офіційних роз’яснень та судової практики. В той самий час не існує усталеної практики, котра б прямо встановлювала, як війна в Україні впливає на право подавати і отримувати подовження ВНП, знаходячись на території Швеції.
Висновки
У більшості осіб, які отримали тимчасовий захист, дозвіл на проживання діяв до 4 березня 2025 року, та на момент публікації цієї статті вони вже подали заяви на подовження. Ті, хто отримав подовжений вид на проживання по тимчасовому захисту, повинні будуть чекати наступної можливості – в 2026 році – щоб подати заяву на підставі інших причин.
Якщо положення, викладені в DS 2024:31, будуть прийняті, особи, які бажають змінити статус на освітній або трудовий, зможуть подати заяви, не покидаючи Швеції. Однак, DS 2024:31 виключає з нового регулювання тих, хто має низький дохід або сім’ї в Швеції в нинішній редакції. Щоб уникнути цього, пропозиції з DS 2024:31 слід доповнити положеннями про можливість подати на вид на проживання за сімейними обставинами, а також на постійний вид на проживання після тимчасового захисту.
Правова позиція Міграційного управління RS/005/2022 протягом декількох років перешкоджала зміні статусу для біженців відповідно до директиви про масовий наплив. На щастя, ситуація почала змінюватись.
Втім, для тих, хто в 2025 році подав на інший вид дозволу на проживання, процес залишиться складним. Розібратись в законодавстві, правових позиціях та практиці роботи Міграційного управління нелегко навіть для професійного юриста. Окремим людям буде складно відстоювати свої права, особливо з урахуванням того, що у міграційного управління немає единого підходу до таких заяв. Протягом 2025 року, будемо сподіватись, з’являться прецеденти зміни статусу і стане зрозуміліше, що саме Міграційне управління вважає ”особливими обставинами” для подачі заяви з території країни.
